гіпсований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гіпсувати … Український тлумачний словник
загіпсований — а, е, мед., с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до загіпсувати … Український тлумачний словник
зіпсований — рідше зопсо/ваний, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зіпсувати, зопсувати. || зіпсо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання. 3) у знач. прикм. Який змінився на гірше, погіршав. 4) … Український тлумачний словник
незіпсований — а, е. 1) Який не зіпсувався; придатний для користування. 2) Який не піддався поганим впливам; морально чистий … Український тлумачний словник
гіпсований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
загіпсований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зіпсований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
незіпсований — прикметник … Орфографічний словник української мови
понівечений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити. || поні/вечено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований. 3) у знач. прикм. Побитий, покалічений. || Підірваний, ослаблений. 4) у знач. прикм. Спотворений. ||… … Український тлумачний словник
розбещений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбестити. 2) у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками. || Який виражає моральну зіпсованість. || у знач. ім. розбе/щений, ного, ч.; розбе/щена, ної, ж. Морально зіпсована людина. 3) … Український тлумачний словник